ееее
 
 

Новини

 
 

КОНЦЕПЦІЯ
ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОЇ МОТИВАЦІЇ НА ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ У ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ

І. Стан здоров'я дітей та мо­лоді в Україні
Конституція України визнає життя і здоров'я людини найви­щими соціальними цінностями. Відповідно до Основного Зако­ну, держава несе відповідальність перед людиною за свою діяльність і зобов'язана ефектив­но розв'язувати завдання вихо­вання здорового покоління, від чого значною мірою залежить соцільно-економічний розвиток суспільства і країни в цілому.
1991 року в Україні набула чинності Конвенція ООН про права дитини. Виконання її умов, а також положень Все­світньої декларації про забезпе­чення виживання, захисту й роз­витку дітей вимагає від Украї­нської держави, всього суспіль­ства цілеспрямованих дій щодо створення сприятливих умов для життя дітей та молоді, позаяк стан фізичного, психічного, со­ціального і духовного здоров'я молодого покоління є інтеграль­ним показником суспільного розвитку, дієвим чинником впливу на економічний, куль­турний, оборонний потенціал країни. З метою поліпшення здоро­в'я населення в Україні здій­снено відповідні практичні кроки: ухвалено низку законів і підзаконних актів щодо запо­бігання поширенню інфекцій­них хвороб, порядку правово­го регулювання питань, пов'я­заних із поширенням СНІДу; організовано Центр плануван­ня сім'ї при Інституті педіатрії, акушерства і гінекології АМН України, 45 обласних, міських центрів планування сім'ї, що забезпечують доступність ме­дичних послуг, спрямованих на збереження репродуктивного здоров я, передусім дітей та мо­лоді. Особливою увагою оточе­но потерпілих унаслідок Чор­нобильської катастрофи; роз­вивається мережа соціальних служб для молоді, зростає об­сяг та різноманітність соціаль­них послуг для них, створю­ються нові типи спеціалізова­них соціальних служб: консуль­тативні пункти, кризові стаці­онари, школи батьківської підтримки тощо.
Незважаючи на це, серед мо­лоді і далі поширюються такі негативні явища, як наркоманія, зловживання алкоголем, курін­ня, що відбуваються на тлі над­мірного психоемоційного наван­таження, безладних статевих стосунків, нераціонального хар­чування, гіподинамії та інших складників нездорового спосо­бу життя.
Так, за даними Міністерства охорони здоров'я України, за останні десять років зареєстро­вано підвищення рівня захво­рюваності й поширення серед молоді хвороб крові та крово­творних органів, сечостатевої, кістково-м'язової систем та он­кологічних захворювань; поча­стішали ускладнення вагітності, пологів і післяпологового пе­ріоду, вроджені вади розвитку. Залишається високим рівень захворювань, що передаються статевим шляхом.
Соціально небезпечною про­блемою став СНІД (ВІЛ-інфекція): за темпами розвитку цієї епідемії Україна посідає чи не перше місце у світі. Більшість ВІЛ-інфікованих наркоманів — особи віком від 15 до ЗО років; спостерігається зростання ВІЛ-інфекції серед наркоманів-підлітків і дітей.
В Україні відзначається що­річне погіршення психічного здоров'я підлітків, насамперед унаслідок вживання алкогольних напоїв, наркотичних та інших психотропних речовин.
Низький рівень здоров'я мо­лодих людей, що призиваються на службу до Збройних Сил Ук­раїни, є свідченням негативних тенденцій у ставленні молоді до власного здоров'я: придатними до військової служби визнають­ся 74—76% юнаків, а кількість тих, кого тимчасово не призива­ють на службу за станом здоро­в'я, постійно зростає. Крім того, низький стан здо­ров'я молоді спричиняється па­дінням суспільної моралі, знач­ним соціальним розшаруванням населення, складною криміно­генною ситуацією, комерціалі­зацією статевих стосунків, раннім початком статевого жит­тя, на що також негативно впли­вають засоби масової інфор­мації.
Школа, трудові колективи, сім'я — найефективніші інсти­туції формування здорового спо­собу життя та культури здоров'я дітей та молоді — недостатньо використовують свої можливості через брак практичного досвіду та нерозробленість відповідних виховних технологій.
II. Методологічні засади, підходи, принципи, критерії фор­мування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді
Методологічною основою формування позитивної моти­вації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді є гуманістична модель освіти, суть якої полягає у створенні сприятливої соціокультурної ситуації, готовності до формування у них суспільно зна­чущої життєвої стратегії.
Рівень цієї готовності харак­теризується здатністю дітей та молоді перетворювати зовнішні вимоги на внутрішні спонуки, мотиви поведінки з пробудженням їх самосвідомості и відпові­дальності за власну культуру здо­ров'я.
Поняття «здоровий спосіб життя» розглядається у співвідно­шеннях тріади : здоров'я — здо­ровий спосіб життя — культура здоров'я.
Здоров'я, за визначенням ВООЗ — це стан повного фізич­ного, душевного (духовного) та соціального добробуту, а не лише відсутність хвороби чи фізичних вад. Тому здоров'я розглядаєть­ся не лише як ресурс, а як мета життя. За Національною програ­мою «Діти України» визначено чотири аспекти здоров'я : фізич­не, психічне, духовне, соціальне.
Поняття «здоров'я» нероз­ривно пов'язане з поняттям «здо­ровий спосіб життя» як сценарій життєдіяльності, спрямованої на збереження та поліпшення здо­ров'я людей.
Результатом сформованості здорового способу життя є куль­тура здоров'я як інтегративна якість особистості і показник вихованості, що забезпечує пев­ний рівень знань, умінь і нави­чок формування, відтворення та зміцнення здоров'я, і характери­зується високим рівнем культу­ри поведінки щодо власного здо­ров'я та здоров'я оточення.
Методологічним підґрунтям Концепції є діяльнісний і си­стемний підходи до формування позитивної мотивації на здоро­вий спосіб життя.
Діяльнісний підхід вимагає культивування дієвої позиції осо­бистості- з метою власного ста­новлення й розвитку її мораль­ного і духовного самовдоскона­лення.
Системний підхід передбачає цілісність у практичній діяль­ності, що спрямована на комп­лексну реалізацію здорового спо­собу життя.
Базовими принципами форму­вання позитивної мотивації на здоровий спосіб життя дітей та молоді є:
• принцип науковості і до­ступності знань, адаптація відпо­відних наукових знань для всіх ланок освіти з урахуванням особ­ливостей різних вікових категорій; взаємозв’ язок науки про здоров'я з практичним досвідом;
принцип системності і наскрізності  означає, що процес формування здоров'я людини, природних та соціальних умов його збереження і зміцнення організується як системний пе­дагогічний процес у логічному зв'язку всіх його етапів; спрямо­вується на гармонійний і різно­бічний розвиток особистості;
принцип безперервності та практичної цілеспрямованості передбачає наступність у реалі­зації напрямів та етапів цієї ро­боти на різних освітніх рівнях; охоплює всі сфери життєдіяль­ності дітей та учнівської молоді; здійснюється у різних соціальних інститутах, у навчальній та позакласній виховній роботі;
принцип інтегративності передбачає синтез теоретичних, емпіричних і практичних знань у цілісній картині про здоров'я та здоровий спосіб життя;
принцип відкритості перед­бачає систематичне поповнення, оновлення, вдосконалення знань про здоровий спосіб життя;
принцип плюралізму умож­ливлює варіативність авторських проектів, планів і програм на основі інваріантного рівня знань для різних, відносно самостійних типів навчальних закладів з ура­хуванням потреб, інтересів і на­хилів усіх суб'єктів навчально-виховного процесу (учнів, сту­дентів, вихователів, учителів, викладачів, батьків);
принцип превентивності оз­начає, що виховні впливи дер­жави, усіх виховних інститутів, на основі врахування інтересів особистості та суспільства спря­мовуються на профілактику не­гативних проявів поведінки дітей та учнівської молоді, на допомогу та їх захист, вироблення непри­йняття негативних впливів соці­ального оточення. За таких умов забезпечуватиметься система за­ходів економічного, правового, психолого-педагогічного, соці­ально-медичного, інформаційно-освітнього характеру, спрямова­них на формування позитивних соціальних настанов, запобіган­ня вживанню наркотичних речовин, різних проявів деструктив­ної поведінки, відвернення суїцидів та формування навичок безпечних статевих стосунків;
принцип гуманізму передба­чає орієнтацію на молоду осо­бистість як вищу цінність, вра­хування її вікових та індивідуаль­них особливостей, задоволення фундаментальних потреб вихо­ванця (у розумінні, пізнанні, прийнятті, справедливому став­ленні до неї); вироблення інди­відуальної програми її розвитку; стимулювання розвитку в особи­стості свідомого ставлення до своєї поведінки, діяльності, жит­тєвих виборів;
принцип цілеспрямованості, що утверджує спрямованість на досягнення основної мети — підвищення ефективності функ­ціонування власного організму і свідомого позитивного ставлен­ня до нього.
Критеріями формування пози­тивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді є:
на рівні фізичного здоров'я: прагнення фізичної доскона­лості, ставлення до власного здо­ров'я як до найвищої соціальної цінності, фізична розвиненість, загальна фізична працездатність, загартованість організму, дотри­мання раціонального режиму дня, виконання вимог особистої гігієни, правильне харчування;
на рівні психічного здоров'я (психологічного комфорту): відповідність пізнавальної діяль­ності календарному віку, розви­неність довільних психічних про­цесів, наявність саморегуляції, адекватна самооцінка, відсут­ність акцентуацій характеру та шкідливих звичок;
на рівні духовного здоров'я: узгодженість загальнолюдських та національних морально-духов­них цінностей, наявність пози­тивного ідеалу, працелюбність, почуття прекрасного в житті, у природі, мистецтві;
на рівні соціального здоров'я (соціального добробуту): сформо­вана громадянська відповідаль­ність за наслідки нездорового способу життя, соціально орієн­тована комунікативність, добро­зичливість у ставленні до людини, здатність до самоактуалізації, саморегуляції, самовиховання.
Формування здорового спо­собу життя, культури здоров'я, підвищення їх виховних можли­востей потребує максимальної уваги до мотиваційної сфери дітей та молоді у прагненні бути здоровими. Мотивація на здоро­вий спосіб життя — це система ціннісних орієнтацій, внут­рішніх спонук до збереження, відновлення і зміцнення здо­ров'я.
III. Суб'єкти спільної діяль­ності та цільові групи з формуван­ня позитивної мотивації на здо­ровий спосіб життя у дітей та мо­лоді
Суб'єктами спільної діяль­ності з формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя є:
• управління (відділи) освіти і науки, охорони здоров'я облас­них (міських, районних, район­них у місті) державних адмініст­рацій;
• органи місцевого самовря­дування та самоорганізації на­селення, батьківська громада;
• науково-дослідні інститути АПН України та АМН України, навчальні заклади різних типів та рівнів акредитації, відповідні медичні установи, обласні інсти­тути післядипломної педагогічної освіти; дитячі та молодіжні гро­мадські організації, благочинні фонди, соціальні служби для молоді;
• засоби масової інформації.
Основним завданням суб'єк­тів спільної діяльності з форму­вання позитивної мотивації на здоровий спосіб життя дітей та молоді є консолідація зусиль щодо здійснення державної по­літики у сфері охорони здоров'я, спрямованої на забезпечення прав громадян на якісну й до­ступну медико-санітарну до­помогу та створення умов для формування здорового способу життя.
В основу виконання цього завдання покладено міжгалузе­вий комплексний підхід у діяль­ності держави, усіх її інституцій до збереження та зміцнення здо­ров'я кожної людини незалежно від віку.
У межах Концепції доціль­но виділяти такі цільові групи: діти дошкільного віку; учні за­гальноосвітніх та вихованці позашкільних навчальних за­кладів; учнівська та студентсь­ка молодь; вихователі дошкіль­них навчальних закладів; учи­телі, класні керівники, вихова­телі груп продовженого дня та шкіл-інтернатів, шкільні пси­хологи, соціальні педагоги; викладачі вищих навчальних закладів усіх типів та рівнів акредитації, куратори, соціаль­ні психологи; батьківська гро­мадськість.
IV. Мета, стратегії та завдан­ня Концепції формування позитив­ної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді
Метою Концепції є створен­ня умов для зміцнення фізично­го, психічного, соціального й духовного здоров'я, психоло­гічного комфорту та соціально­го добробуту дітей і молоді шля­хом визнання пріоритету здоро­вого способу життя як основно­го чинника збереження та зміц­нення здоров'я, утвердження свідомого ставлення та грома­дянської відповідальності за власне здоров'я.
Стратегії Концепції:
• надання пріоритетності проблемі формування здорового способу життя дітей та молоді в усіх ланках освіти;
• гуманізація та демократи­зація відносин учасників на­вчально-виховного процесу, за­безпечення у навчальних закла­дах сприятливого психологічно­го мікроклімату та відповідного інформаційно-предметного сере­довища;
• розширення Національної мережі шкіл сприяння здоров'ю, упровадження їх досвіду в прак­тику роботи дошкільних, загаль­ноосвітніх, позашкільних, про­фесійно-технічних, вищих на­вчальних закладів;
• залучення учнівської та сту­дентської молоді до активної участі у просвітницькій та волон­терській роботі з пропаганди здо­рового способу життя в середо­вищі однолітків;
• підтримка, розвиток націо­нальних та родинних традицій здорового способу життя та ви­ховання здорової дитини; широ­ке залучення батьків до цього процесу; • послідовне формування культури здоров'я педагогів як необхідної умови розвитку позитивної мотивації учнів та студентів на здоровий спосіб життя.
Концепцію спрямовано на виконання таких завдань:
• створення у навчальних закладах усіх типів та рівнів ак­редитації цілісної системи фор­мування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя;
• розробка і впровадження в практику роботи навчальних за­кладів сучасного моніторингу діагностики й корекції стану здо­ров'я дітей та молоді;
• упровадження в навчально-виховний процес особистісно орієнтованої моделі формування в учнів і студентів навичок здо­рового способу життя, вміння приймати оптимальні рішення щодо збереження і зміцнення власного здоров'я в різних жит­тєвих ситуаціях, зокрема екстре­мальних;
• удосконалення форм і ме­тодів формування здорового спо­собу життя;
• формування у дітей та мо­лоді негативного ставлення до шкідливих поведінкових звичок, посилення ефективності ме­ханізмів подолання залежності від них;
• забезпечення якісної підго­товки і перепідготовки педаго­гічних кадрів, здатних формува­ти у дітей та молоді позитивну мотивацію на здоровий спосіб життя;
• визначення пріоритету в педагогічній роботі з батьками і громадськістю формування пози­тивної мотивації на здоровий спосіб життя.
V. Зміст, форми і методи фор­мування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді. Організоване навчання та самоосвіта
Формування здорового спосо­бу життя є за своєю сутністю системоутворювальним проектом, який спрямований на діагности­ку, корекцію функціонального, психофізіологічного та духовно-морального стану людини.
Системність полягає у взаємопогоджених знаннях, уміннях та навичках, сформованих у дітей та молоді, які забезпечують необхідний рівень їх праце­здатності, моралі та духовності. Для цього потрібні знання ос­новних положень фізіології, психології людини, соціології, інших суміжних дисциплін, що в сукупності дозволять реалізу­вати необхідні технології, які зберігають, зміцнюють, здоро­в'я, формують свідоме ставлен­ня до власного здоров'я і про­являються у відповідних пози­тивних учинках і діях.
Указане свідчить про до­цільність формування таких знань про:
фізичне здоров'я: організм людини як біологічна система; органи й системи життєзабезпе­чення, їх функції і здоровий стан; фізіологічна діяльність, біохімічні процеси і здоров'я; гігієна тіла; гігієнічні нормати­ви; рух і здоров'я; генетичне здо­ров'я; репродуктивне здоров'я; статеве виховання; профілакти­ка хвороб, що передаються ста­тевим шляхом, СНІДу; культу­ра харчування; фізична гармо­нія тіла;
психічне здоров'я (психоло­гічний комфорт): індивід, осо­бистість, індивідуальність; пси­хіка людини; індивідуально-ти­пологічні особливості людини; емоції, почуття, воля, свідо­мість; сфера пізнання; само­свідомість, самооцінка, саморе­гуляція, самоактуалізація, само­виховання; основні психічні процеси, їх вплив на здоров'я; мотивація поведінки й ціннісні орієнтації; психологія спілку­вання; стрес, психотравма; девіантна поведінка; попереджен­ня шкідливих звичок; психоло­гічна самодопомога; резерви психічних можливостей люди­ни: вплив засобів масової інформації та мистецтва на пси­хічне здоров'я людини;
духовне здоров'я: здоров'я в системі загальнолюдських цінно­стей; духовність людини як ос­нова здоров'я; духовні вчення про здоров'я; ідеал здорової лю­дини; духовні цінності й засоби розвитку духовності; здоров'я в системі життєвих цінностей на­роду; традиції культури здоров'я українського народу; національні
особливості формування здоро­в'я; календарні народні свята й здоров'я;
• соціальне здоров'я (соціаль­ний добробут): людина як еле­мент соціуму; наслідки ант ропо-центричного ставлення до навколишнього середовища; етика родинних зв'язків; соціальні по­треби та інтереси; мотивація поведінки; соціальне забезпечен­ня життєво важливих потреб; со­ціальна адаптація; ергономічні аспекти формування здоров'я; асоціальна поведінка; популя­ційне здоров'я; здоров'я нації; держава, право і здоров'я, права та обов'язки громадянина у став­ленні до власного здоров'я та здоров'я оточення; шкідливий вплив наркогенних речовин на здоров'я; запобігання соматич­ним і інфекційним захворюван­ням, хворобам, що передаються статевим шляхом, СНІДу; здоро­вий спосіб життя; культура здо­ров'я.
Ефективність процесу форму­вання позитивної мотивації на здоровий спосіб життя залежить від відповідної спрямованості виховного процесу, форм та ме­тодів його організації. Серед форм і методів процесу форму­вання позитивної мотивації на здоровий спосіб життя пріори­тетна роль належить активним методам, що грунтуються на де­мократичному стилі взаємодії і сприяють формуванню критич­ного мислення, ініціативи й творчості. До них також належать соціальне проектування, метод відкритої трибуни, ситуаційно-рольова гра, соціально-психоло­гічний тренінг, інтелектуальний аукціон, метод аналізу соціаль­них ситуацій з морально-етич­ним характером, гра-інсценізація тощо.
Доцільно застосовувати тра­диційні методи: бесіда, диспут, лекція, семінар, роз'яснення, переконання, позитивний і не­гативний приклади, методи ви­роблення звичок, методи вправ, контролю й самоконтролю, ство­рення громадської думки тощо.
Застосування цих методів сприяє творенню у дітей та мо­лоді адекватної моральної самооцінки, організації дієвої ро­боти з формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя, перебудові і зміні асоц­іальних форм у їхній поведінці на соціально значущі; під­тримці, посиленню позитивних моральних спонук, активізації їх проявів чи загальмуванню негативних мотивів, зниженню їх сили, утриманню дітей та молоді від прояву деструктив­ної мотивації на здоровий спо­сіб життя.
З нетрадиційних для педаго­гіки методів ефективно діють методи «педагогічної психоте­рапії», а саме: саморегуляції, пе­дагогічного аутотренінгу, рефлексотерапії. Ці методи створю­ють певну єдність і доповнюють один одного.
Організоване навчання здій­снюється у дошкільних, загаль­ноосвітніх, позашкільних, про­фесійно-технічних, вищих на­вчальних закладах, у закладах післядипломної педагогічної ос­віти за умови розв'язання таких основних завдань:
1) участь у реалізації держав­них стандартів початкової, серед­ньої, вищої освіти та відповідно­го комплексу нормативних, на­вчально-методичних, інших до­кументів, які регламентують та унормовують організацію на­вчально-виховного процесу під керівництвом педагогів;
2) організація навчання дітей та молоді з використанням тра­диційних та інноваційних форм і методів.
Самоосвіта базується на необ­хідності людини формувати, збе­рігати та зміцнювати власне здо­ров'я з використанням навчаль­но-методичної бази та технічних засобів, що забезпечують само­стійне навчання.
Самоосвіта можлива за таких умов:
1) наявність освітньо-профе­сійних та освітньо-наукових про­грам підготовки дітей та молоді до провадження здорового спо­собу життя з конкретними мето­дичними рекомендаціями та ко­ментарями;
2) наявність доступної науко­вої та навчально-методичної літератури з цієї проблеми у бібліотеках, книгарнях, елект­ронних підручниках, в Інтернеті, електронних засобах масової інформації;
3) розгалужена мережа кон­сультативних пунктів з надання практичної допомоги в опану­ванні знань, умінь та навичок з формування, збереження та зміцнення власного здоров'я під керівництвом педагогів, мето­дистів та психологів.
Самоосвіта дітей та молоді з формування позитивної моти­вації на здоровий спосіб життя може здійснюватися також за участю державних, комерційних телевізійних і радіопрограм.
VI. Управління та функції на­вчально-виховної діяльності з формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді
Управління формуванням по­зитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді здійснюється на основі норма­тивно-правової бази та за умови науково-методичного забезпе­чення на рівні:
1) органів державного управ­ління, установ, відомств, де ство­рюються відповідні управління (відділи, сектори) виховної ро­боти, на які покладається управ­ління процесом виховання та контроль за діяльністю підвідом­чих структур у частині виконан­ня чинного законодавства Украї­ни, відповідних Указів Президен­та України, постанов Кабінету Міністрів України;
2) органів освіти та охорони здоров'я у співпраці з органами місцевого самоврядування та органів самоорганізації населен­ня на всіх рівнях управління; навчальних закладів різних типів та рівнів акредитації.
Системний аналіз процесів управління формуванням пози­тивної мотивації на здоровий спосіб життя проводиться орга­нами місцевого самоврядування з метою забезпечення подальшо­го розв'язання проблем змен­шення кризових явищ у підлітко­вому та молодіжному середовищі і розв'язання соціально-еконо­мічних проблем розвитку країни.
Ефективність координації (оперативного управління) про­цесу формування позитивної
мотивації на здоровий спосіб життя зростатиме за умови узго­джених дій державних органів управління, органів місцевого са­моврядування та органів самоор­ганізації населення, громадських організацій із залученням дитя­чих та молодіжних організацій, батьківської громадськості.
VII. Система підготовки кадрів до здійснення процесу формуван­ня позитивної мотивації на здо­ровий спосіб жаття
Основним завданням підго­товки педагогічних кадрів до здійснення формування позитив­ної мотивації на здоровий спосіб життя є забезпечення безпе­рервності у формуванні культу­ри здоров'я особистості як не­від'ємної складової її професій­ної компетентності та адаптації до гуманістичної спрямованості навчально-виховного процесу.
Система підготовки кадрів включає кілька рівнів, відповід­но до структури ступеневої осві­ти в Україні.
З цією метою здійснюється підготовка фахівців з валеології в поєднанні з підготовкою за су­міжними спеціальностями (до­шкільне виховання, початкове навчання, біологія, фізична куль­тура, психологія, основи медич­них знань, соціальна педагогіка, дефектологія).
Умовою для підготовки педа­гогічних кадрів є впровадження Міністерством освіти і науки України професії «валеолог» до Класифікатора професій ДК 003-95 (зміни та доповнення № 4).
Класифікатор професій пе­редбачає підготовку вчителів за освітньо-кваліфікаційними рівнями: «бакалавр», «спеціа­ліст», «магістр».
У навчальних планах педаго­гічних вищих навчальних за­кладів І—II рівнів акредитації, які готують асистента валеолога, передбачено курси «Основи ва­леології» (обсяг — один кредит) та «Методика викладання на­вчального курсу для початкової школи «Основи здоров'я» (один кредит), що мають сформувати індивідуальну валеологічну куль­туру майбутнього педагога, забез­печити його підготовку до про­ведення системної навчально-ви­ховної роботи.
Система підготовки студентів за освітньо-кваліфікаційним рівнем «спеціаліст» включає ви­вчення курсів: «Вікова фізіоло­гія з основами гігієни дітей», «Основи педагогічної валео­логії», «Теорія і методика вик­ладання основ здоров'я» і педа­гогічну практику (загальний об­сяг часу — не менше 5 кредитів). Перелік спецкурсів формується з урахуванням основної спеці­альності студента. Наприкінці вивчення курсу (курсів) з питань формування здорового способу життя студенти складають іспит (залік).
Підготовка фахівців за освіт­ньо-кваліфікаційним рівнем «магістр» передбачає вивчення курсу «Теорія, методологія, ме­тодика формування здорового способу життя», спецкурсів відповідно до основних аспектів валеології.
Післядипломна перепідго­товка і підвищення кваліфікації педагогічних кадрів з формуван­ня здорового способу життя відбувається на базі педагогічних вищих навчальних закладів, об­ласних інститутів післядипломної педагогічної освіти, що ма­ють ліцензію на такий вид діяль­ності.
У планах навчальних курсів підвищення кваліфікації інсти­тутів післядипломної педаго­гічної освіти забезпечується ди­ференційований підхід до слу­хачів:
а) керівні кадри освіти ви­вчають обов'язковий курс «Ос­нови здоров'я» (обсягом до 18 го­дин);
б) для вихователів дошкільних навчальних закладів, учителів по­чаткових класів та класних ке­рівників загальноосвітніх на­вчальних закладів з метою озна­йомлення з валеологічними тех­нологіями, окрім обов'язкового курсу «Основи здоров'я», вивча­ється спецкурс «Основи педаго­гічної валеології»;
в) викладачі природничого профілю, фізкультури, психо­логії розширюють здобуті у ви­щих навчальних закладах знан­ня під час вивчення курсів «Ва-леофілософія», «Педагогічна валеологія», «Методика викла­дання основ здоров'я», спец­курсів з інноваційних методик формування здорового спосо­бу життя (ознайомлення з діяльністю закладів Національ­ної мережі шкіл сприяння здо­ров'ю).
Педагогічні кадри, відповід­но до планів Міністерства осві­ти і науки України, обласних інститутів післядипломної педа­гогічної освіти, міських (район­них) відділів освіти, залучають­ся до участі в постійно діючих методичних семінарах, семінарах-тренінгах, інформаційно-ме­тодичних нарадах, школах педа­гогічної майстерності, роботі круглих столів, науково-практичних конференціях тощо.
Підготовка кадрів щодо реа­лізації Концепції має передба­чати:
• теоретичну підготовку (впро­вадження обов'язкового навчаль­ного спецкурсу для всіх категорій педагогічних кадрів «Педагогіка здорового способу життя», який забезпечує засвоєння інновацій­них педагогічних систем, техно­логій виховання й навчання та системи управління цим проце­сом);
• засвоєння вимог освітньо-кваліфікаційних характеристик та положень, що випливають з них, для побудови змісту, вибо­ру форм та методів навчання, способів та критеріїв оцінки до­сягнення цілей навчання;
• розробку стандартів якості підготовки і технології об'єктив­ного визначення ступеню відпо­відальності кожного фахівця, який отримав відповідну профе­сійну освіту;
• розробку нової моделі ви­ховання та навчання, нових на­вчально-методичних матеріалів для проведення занять і практич­ного засвоєння нової тренінгової методики;
• збір, узагальнення та си­стемний аналіз світових та націо­нальних досягнень у навчанні здорового способу життя та опе­ративну корекцію змісту навчан­ня, навчальних та виховних тех­нологій, способів активізації пізнавальної діяльності дітей та молоді, роботи педагога.
VIII. Шляхи, умови та очіку­вані результати реалізації Кон­цепції формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя дітей та молоді
Формування позитивної мо­тивації на здоровий спосіб жит­тя у дітей та молоді здійснюєть­ся шляхом:
• нормативно-правового за­безпечення реалізації Концепції, що регулюється відповідними нор­мативними актами: Законами Ук­раїни, Указами Президента Украї­ни, постановами Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, відповідними наказами Міністер­ства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров'я України, рішеннями органів місцевого самоврядування;
• розробки і впровадження навчальних програм з «Основ здоров'я» та формування здоро­вого способу життя у дошкіль­них, загальноосвітніх, професій­но-технічних, позашкільних, ви­щих навчальних закладах неза­лежно від форм власності й відомчого підпорядкування; за­безпечення реалізації цих про­грам за допомогою якісних підручників, посібників, техніч­них засобів навчання й наочно­го дидактичного матеріалу, а та­кож варіативних програм, орієн­тованих на інтеграцію широкого кола питань щодо профілактики ВІЛ/СНДу, сексуальної пове­дінки, репродуктивного здоров'я, вживання наркотиків тощо; мо­делей формування здорового способу життя для різних типів навчальних закладів;
• проведення моніторингу стану здоров'я дітей, молоді, пе­дагогічних працівників із залу­ченням сучасних технологій;
• організації та науково-ме­тодичного забезпечення діяль­ності регіональних центрів та екс­периментальних навчальних за­кладів всеукраїнського та регіо­нального рівнів для відпрацюван­ня основних положень Концепції;
- створення серед освітньої громадськості атмосфери спри­яння розвитку Національної ме­режі шкіл сприяння здоров'ю, активізація зусиль науковців з метою здійснення теоретико-методологічного забезпечення фор­мування позитивної мотивації на
здоровий спосіб життя дітей та молоді на рівні сучасних досяг­нень психолого-педагогічної на­уки і практики (розробка і ви­кладання відповідних навчальних курсів, проектування моделей шкіл сприяння здоров'ю тощо);
• активного використання засобів масової інформації та інших джерел для пропаганди та поширення вітчизняних та зару­біжних новітніх теоретичних роз­робок, здобутків учителів-нова-торів та вчителів-експериментаторів; забезпечення впроваджен­ня сучасних інформаційно-освітніх програм та соціальної реклами з урахуванням особли­востей цільових груп;
• поширення культурно-ми­стецьких та фізкультурно-оздо­ровчих акцій для дітей та молоді, спрямованих на формування здо­рового способу життя, культури здоров'я;
• забезпечення якісної ступеневої підготовки та перепідготов­ки педагогічних кадрів для здійснення завдань, окреслених Концепцією;
• створення фахового науко­во-методичного видання (газета, часопис);
• формування економічних основ забезпечення здорового способу життя, створення належ­ної матеріально-технічної бази в навчальних закладах різних типів та рівнів акредитації.
Ефективна реалізація цієї Кон­цепції можлива за умови раціо­нального використання фінансо­вих, технологічних, матеріальних, інтелектуальних та інших ресурсів держави, які спрямовуються на формування фізично, психічно, соціально, морально здорової осо­бистості з високим рівнем грома­дянської відповідальності, готової до самостійного вибору власного місця в житті; високоерудованої та культурної особистості, яка має гу­маністичний світогляд і гума­ністичні якості, поважає батьків, інших людей, які її оточують, із сформованою культурою спілку­вання; веде здоровий спосіб жит­тя, прагне самовдосконалення; то­лерантна, чесна, милосердна, доб­розичлива.

 

 

 

13 травня в нашій школі був проведений День цивільного захисту
Відбулися такі заходи:

8.20-8.35 – урочисті лінійки
Відкриті уроки:

   

8.40-09.10     1 урок - 3-А клас «Надзвичайні ситуації, радіаційне зараження, сигнали та порядок дій у випадку радіаційної небезпеки»           Колодій Т.А.
   

9.25-10.10      2 урок  - 6-Б клас «Людина у надзвичайних ситуаціях»  
Пагута Т.М.

   

10.20-11.05   3 урок - 8- В клас «Надзвичайні ситуації соціального, природного та техногенного походження, причини їх виникнення»
Костовський Г.Л.
 

12.00-12.40 змагання  (початкова школа)
Зелінська Н.М., Налуцишин Н.Я.

1250екстрена евакуація по сигналу «Увага всім»
13.00-13.30 – змагання на стадіоні.

 

07.05.10 р.  Огляд строю і пісні, присвячений 65 річниці Великої Вітчизняної війни, проведено серед  учнів початкової школи. Голова журі, ветеран Збройних  Сил  полковник Плєшко Іван Георгійович , нагородив  переможців почесними грамотами та подяками.

Методист навчально-методичного центру Цивільного Захисту та безпеки життєдіяльності Хмельницької області Ліпська Аліна Григорівна відвідала заходи, відкриті уроки, змагання, які присвячені Дню ЦЗ.

06.05.10 р. На загальношкільному заході «Ніхто незабутий, ніщо не забуто…» - учні школи декламували вірші, співали пісні часів Великої Вітчизняної війни, переглядали відеофільми та показували театралізовані дійства фронтових часів. Хвилиною мовчання учні вшанували пам'ять воїнів-визволителів.

До ВЕЛИКОГО ДНЯ ПЕРЕМОГИ  у нашому закладі пройшли заходи, виховні години, бібліотечні уроки.
Уроки мужності  у 5, 6 та 9 класах провели ветерани Великої Вітчизняної війни : Борзаков Павло Андрійович, Ігнат Віктор Йосипович,  Петров Віталій Михайлович, Ніколаєв Олександр  Якович, Нєхаєв Валерій Микитович, Пожар Михайло Микитович.

 

20-24.04.10 р. Акція «Живи, книго»… Бібліотечні уроки, виховні години, літературні конкурси та вікторини тривали цього тижня у нашій школі. Виховний захід «Свято книги» підготували учні 2А класу, класний керівник Колодій Тетяна Антонівна та бібліотекарі. Діти декламували вірші та співали пісні, присвячені книзі, показали театралізоване дійство «Книжкова лікарня». Переможців  конкурсу: «Моє перше книговидання» нагороджено грамотами.  Переможцем конкурсу «Юний письменник» став учень 3А класу Єфімчук Назарій, класний керівник Вельська Г.С.

   
12.03.10р.«Вшануймо пам ять КОБЗАРЯ…» У закладі пройшов конкурс, присвячений Шевченківським дням. Учні декламували вірші та співали пісні. Переможці конкурсу:  Субачов Микола та Бура Віктор ( 9Б клас), Жмуд Тетяна (5А клас).
21 квітня 2010 року в НВО №9 відбувся традиційний методичний захід-конкурс "Звіт методичних об'єднань вчителів". Переможцем визначено методичне об'єднання вчителів біології, хімії, економіки. (Керівник МО Паращук Н.О., склад МО: Калінська Н.Р., Гальчук Т.П., Орловська О.М.). До звіту всі вчителі закладу підійшли творчо.
 
17.03.2010 р. відбувся семінар заступників директорів шкіл з навчально-виховної роботи в початкових класах на тему:«Сучасний урок: теорія, методика, практика».
Семінар вдкрила О.М. Романів, методист інформаційно-методичного кабінету управління освіти Хмельницької міської ради. Заступник директора з науково-методичної роботи І.В. Колесник провела презентацію навчального закладую. Своєчасність та актуальність теми семінару проаналізувала у своєму виступі: "Сучасний урок: теорія, методика, практика" – Л.І. Пастух, заступник директора з навчально-виховної роботи
в початкових класах.
Тему «Психологічні аспекти сучасного уроку» - широко розкрила у своєму виступі О.Є. Чернявська, практичний психолог школи.

У практичній частині семінару учасники відвідали уроки початкової школи:
2-А клас. Читання «Казки народів світу» - Т.А. Колодій, вчитель І категорії
3-Б клас. Математика «Закріплення вивчених випадків множення та ділення 0, 1, 10, 100 шляхом розв’язування різних типів задач та використання даних знань у виготовленні українського віночка» - Г.В. Ткачук, вчитель І категорії

4-А клас. Позакласне читання «Права дитини в творах С. Гавриша» -  О.В.  Гладка,  вчитель вищої  категорії
3-А клас.  Я і суспільство «Людина живий організм. Зображення фігури людини в русі» - О.В. Гуцол, вчитель І категорії
Учасники семінару активно працювали у діловій грі «Моделювання сучасного уроку» - І.В. Колесник, заступник директора з НМР.
Психологічний тренінг з учасниками семінару -
провела О.Є. Чернявська, практичний психолог.

   
Учні 11 класів традиційно передають шкільну естафету учням 10 класів на щорічному заході "100 днів до випуску".
09.02.10р. Розпочався Всесвітній місячник безпечного Інтернету. Урок-диспут провела вчитель інформатики Паславська Любов Анатоліївна з учнями 9-х класів на тему: "Чому інформаційна безпека є важливою та чому ці питання потрібно обговорювати?"

з 08.02 по 20.02 проходить тиждень інформатичних та фізико-математичних наук. Вчителі-предметники проводять: інформатичні конкурси, диспути, вікторини та фізико-математичні заходи:
"Математична лихоманка" - захід проходив протягом тижня серед учніві 5,6 та 7 класів, які шукали скарб, розв`язуючи при цьому математичні завдання.

Гра-вікторина "Інформатичні герої" - провела вчитель інформатики Паславська Любов Анатоліївна з учнями 9-х класів
24.12.09р. пройшов конкурс юних математиків серед учнів 3-5 класів "Олімпійський резер"
15 грудня відбувся обласний семінар учителів історії. Семінар відкрила директор навчального закладу Томич Ірина Василівна презентацією закладу.
Учасники семінару відвідали урок історії у 8А класі на тему: "Українська культура у І половині ХVІІ", вчитель історії Кульбаба Лариса Миколаївна.
Лариса Миколаївна Кульбаба провела презентацію кабінету історії та інформаційно-методичного центру. Вчитель поділилася досвідом своєї роботи. Учасники семінару познайомилися з її науково-методичними доробками вчителя.
Керівник ЄВРОКЛУБУ "ПОЗИТИВ" Вишневська Тетяна Віталіївна провела презентацію клубу, познайомила учасників семінару з позаурочною діяльністю вчителів-предметників.
Тиждень ІНОЗЕМНОЇ МОВИ. З 13 по 19 грудня тривав тиждень іноземної мови. Вчителі-предметники провели вікторини, конкурси, виставки, презентації стіннівок, концерти. Переможці конкурсів та літературних вікторин нагороджені ГРАМОТАМИ,
Увага!!! Шкільні олімпіади! У нашому закладі проходять предметні олімпіади. Учасникам шкільних олімпіад бажаємо успіхів, тврчості та натхнення.

ДЕНЬ ПАМ`ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ:
24.11.09 відбулася конференція на тему: "Голодомор - це геноцид українського народу". Шлях до визнання міжнародною спільнотою". Конференцію проводила вчитель історії Кульбаба Лариса Миколаївна та учні 10А, 11А класів.
НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКА РОБОТА
: члени наукового товариства "ПРОМІНЬ" під керівництвом Кульбаби Л.М. провели науково-дослідницьку роботу з проблем:
- "Демографіні наслідки голодомору"

- "Спогади свідків голодомору - живе джерело історії українського народу"

 

Всеукраїнський конкурс:У нашому закладі стало доброю традицією щороку проводити Всеукраїнський конкурс "Безпечна Україна. Безпечна Європа. Безпечний світ". 24 жовтня 2009 року відбувся ІV туру конкурсу. Учням вручено СЕРТИФІКАТИ учасника.
ПОСВЯТА У ЛІЦЕЇСТИ 20 ЖОВТНЯ 2009 РОКУ ШКІЛЬНЕ ТОВАРИСТВО "ПРОМІНЬ" ПОПОВНИЛОСЬ 46 ЛІЦЕЇСТАМИ 10-Х КЛАСІВ. УРОЧИСТО ЛІЦЕЇСТАМ ВРУЧЕНІ СВІДОЦТВА ТА ЗНАКИ.

ЛІТЕРАТУРНИЙ КОНКУРС У закладі проводились заходи, присвячені 95 річниці утворення загонів січових стрільців. 09.10.09 р. вчителі української мови та літератури провели літературний конкурс на краще декламування та виконання пісеньсічових стрільців серед учнів 5-9 класів.
Перше місце посіли учні:

Бура Віктор та Субачов Микола 9-Б клас (виконання пісень січових стрільців)

Кучерява Карина 6-Б (декламування)

 

До Всеукраїнського дня бібліотек у закладі пройшли такі заходи:
2-гі класи: "Посвята у читачі". Класний керівник Школьник Олена Вікторівна
5-ті класи: "Нам без книги ніяк неможна". Класний керівник Гальчук Тетяна Павлівна.

 

 
З 7 по 12 вересня у закладі проведено олімпійський тиждень. Переможців нагороджено грамотами.
Готуємось до міського конкурсу на кращу клумбу.

У закладі створено Клуб Європейських студій "ПОЗИТИВ"

 

 

 

 

 

 

 

 
 
,.,.llklkl


   
 
 
 

 

 


 
 

 
 
 

 

дизайн розробка та підтримка сайту

ПП "Візард"